Щодо поділу спільно нажитого майна подружжя

До нашого об’єднання звернулася Клієнтка, колишній чоловік, якої продав автомобіль, що був придбаний за час шлюбу, без її згоди, чим порушив її право на часту в спільно нажитому майні.

Наші адвокати здійснили кваліфікований захист прав позивача, підготувавши вмотивований позов про визнання права спільної сумісної власності та поділ майна подружжя предметом, якого був поділ автомобіля.

Результатом розгляду справи було задоволенням визнати спільною сумісною власністю позивача та відповідача автомобіль «Renault Megane», ухвалено стягнути з відповідача на користь позивача в порядку поділу спільного майна подружжя грошову компенсацію за її частку у спільному майні в розмірі***** грн.

Основним аргументом судового рішення було те, що судом встановлено, що з 29 вересня 2018 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 06 квітня 2021 року у справі № 144/292/21 (а.с. 13-16).

Згідно рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 28 вересня 2021 року визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки «Renault Megane» VIN - код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , укладений у РСЦ МВС Черкаської області (м. Умань) за № 7142/2020/2070797 між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3 (а.с. 17-21).

Відповідно до частини першої статті 60 CK України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частиною першою статті 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Отже, виходячи з системного тлумачення частин четвертої та п`ятої статті 71СК України згоду на отримання компенсації за частину майна при його поділі повинен надати той з подружжя, на чию користь така компенсація присуджується, оскільки іншому з подружжя присуджується майно. Вимога одного з подружжя (позивача) про стягнення з іншого з подружжя (відповідача) грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, не породжує обов`язку такого відповідача попередньо вносити відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду.

З повним текстом рішення суду можна ознайомитися тут: